Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат

Реферат на тему

Структуралізм як історичний напрям мовознавства


ПЛАН

1. Історичні й методологічні основи структуралізму

2. Празька лінгвістична школа

3. Копенгагенський структуралізм (глосематика)

4. Використана література


Для мовознавства, як і для будь-якої науки, ха­рактерні постійний пошук, переосмислення й переоцін­ка набутих знань, опрацювання нових підходів до вив­чення об'єкта. Мовознавців XX ст. не задовольняло принципове Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат зведення їхніми попередниками теоретич­них заморочек до вивчення мовних процесів і мовних змін, внаслідок чого поза увагою опинилися такі важ­ливі питання, як вивчення самої структури мови і ха­рактеру її функціонування. Цим викликана поява в 20-ті роки XXст. нового мовознавчого напряму — структуралізму, а згодом — генеративізму.


1. Історичні й методологічні основи Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат структуралізму

У період між першою і другою світовими війнами виник новий лінгвістичний напрям, опозиційний до молодограматизму й порівняльно-історичного мово­знавства взагалі. Він отримав назву структуралізм.

Структуралізм — мовознавчий напрям, для якого характерне ро­зуміння мови як чітко структурованоїзнакової системи і прагнення до суворого (наближеного до точних наук) формального її Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат опису.

Появу цього напряму зумовили успіхи в інших га­лузях наукового пізнання й виникнення нових філо­софських течій.

У всіх науках відбулася переоцінка итогів, до­сягнутих на основі індуктивних способів. Фізики від­крили недоступні для безпосереднього спостереження елементи атома — електрони, протони, нейтрони. Ро­сійський учений І. П. Павлов здійснив відкриття Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат у сфері фізіології центральної нервової системи. Виник­ла кібернетика, основним об'єктом дослідження якої є кібернетичні системи, що розглядаються абстрактно, незалежно від їх матеріальної природи. Усе це було досягнуто на основі дедуктивних мисленнєвих процедур, що позначилося на поглядах щодо значення індуктив­них і дедуктивних прийомів дослідження. Показовим є висловлення німецького Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат філософа Е. Гуссерля: індук­тивна логіка уподібнена дерев'яному залізу. На пере­оцінку значення індуктивних і дедуктивних прийомів аналізу мала певний вплив і математизація різних га­лузей знання.

Методологічною основою структуралізму була фі­лософія неопозитивізму, особливо ідеї австрійських фі­лософів Рудольфа Карнапа (1891—1970), який опра­цьовував теорію Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат логічного синтаксису мови науки, Людвіга Вітгенштейна (1889—1951), котрий запропонував програму побудови штучної «ідеальної» мови, прообра­зом якої є мова математичної логіки, а також англійця Бертрана Рассела (1872—1970), який розвинув дедук­тивно-аксіоматичну побудову логіки для логічного об­ґрунтування арифметики.

Теорія структуралізму і зразок нової методики лін­гвістичного аналізу вперше були викладені наприкін­ці Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат 20-х років XX ст. у працях представників Празької школи структуралізму. Саме вчені Празького осередку застосували термін структура у значенні «побудова, організація системи». Незабаром з'явилися праці зі структурної лінгвістики в США і Данії.

Структуралізм не являв собою єдиного напряму. Однак для всіх його напрямів спільним є: 1) тверджен­ня, що синхронне Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат дослідження мови — головне завдан­ня мовознавства; 2) прагнення вивчити й описати факти мови передусім як особливого явища; 3) формалізація лінгвістичного аналізу й пошуки об'єктивних способів вивчення й опису мови (спроба підвести мовознавство до рівня математичних наук); 4) структурне членуван­ня мови й поняття рівня.

Крім спільних рис, кожне Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат відгалуження структура­лізму має свої особливості. Чітко виокремилися три структуральні традиції: 1) Празька лінгвістична шко­ла; 2) копенгагенський структуралізм; 3) американсь­кий дескриптивізм. Дехто виділяє як окреме відгалу­ження Лондонську лінгвістичну школу Джона Фьорса.


2. Празька лінгвістична школа

«Празький лінгвістичний осередок» був заснований у 1926 р. Із короткою програмою осередку його пред­ставники виступили на Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат міжнародному лінгвістичному конгресі в Гаазі в 1928 р. Із 1929 до 1939 р. «Праці» осередку друкувалися французькою мовою. У першо­му їх випуску опубліковано «Тези Празького лінгвіс­тичного осередку» — програмовий документ цього структурального напряму.

До осередку входили чеські мовознавці Вілем Ма-тезіус (1882—1945), Богуміл Трнка (1895—1984), Богу-міл Гавранек (1893—1978), Ян Мукаржовський (1891— 1975), пізніше Володимир Скалічка Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат (1909—1991), Йозеф Вахек (1909—1996), а також російські мовознавці Ми­кола Трубецькой (1890—1938), Роман Якобсон (1896— 1982) і Сергій Карцевський (1884—1955).

У своїй теорії празькі лінгвісти спиралися на вчен­ня Соссюра, Бодуена де Куртене і деякі ідеї Фортунато­ва. Зокрема, поняття структури мови йде від Соссюра, а поняття функції — від Бодуена де Куртене. Вони запе Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат­речили тезу Соссюра про неподолання меж між син­хронією і діахронією: «Кращим методом для пізнан­ня суті мови є синхронний аналіз сучасних фактів», од­нак «не можна зводити непрохідну стіну між способом синхронічним і діахронічним». Одним із найвагоміших досягнень Празької школи є положення про те, що синхронії й діахронії однаковою мірою Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат притаманний системний нрав. Водночас пражці наголосили на неможливості усунення поняття еволюції з синхро­нічного опису мови, вважаючи серйозною помилкою розглядати статику й синхронію як синоніми: «Син­хронічний опис не може цілком усунути поняття ево­люції, позаяк навіть у синхронічно розглядуваному сек­торі мови завжди наявне усвідомлення того, що Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат дана стадія змінюється стадією, яка перебуває у процесі фор­мування».

Празькі структуралісти сприйняли й творчо розви­нули і другу основну ідею Соссюра — концепцію мови і мовлення. У працях Трубецького це протиставлення стало основою розмежування фонології й фонетики.

Чи не найбільшою заслугою пражців є інтерпрета­ція мови як функціональної Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат системи, тобто як «систе­ми засобів вираження, що служать якійсь певній меті». Застосувавши системно-функціональний підхід до ана­лізу звукової системи мови, празькі структуралісти за­мість декларативних тверджень про системність мови наочно довели правильність положення Соссюра про те, що в мові важливими є не звуки і значення самі по Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат собі, а відношення між звуками і значеннями, що «матеріа­льний зміст [...] фонологічних елементів менш суттє­вий, ніж їх взаємозв'язок усередині системи». Трубецькой увів поняття опозиції (що є суттєвим внеском у мовознавство) і на його основі довів, що два різні звуки можуть в одній мові виступати як різні фонеми, а в іншій Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат — як одна. Усе залежить від системи протистав­лень (опозицій), яка має місце в кожній мові. Головним є не те, що звуки утворюють систему, а те, що у фоноло­гічних дослідженнях потрібно виходити із системи. Найповніше погляди Празької школи щодо фонології викладено в капітальній праці Трубецького «Основи фонології Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат» (1938).

Пражці зацікавилися питанням, як мова викорис­товує свою фонологічну систему для творення таких мов­них одиниць, як морфема, слово, речення. Так з'явились нові розділи мовознавства — морфонологія (морфоло­гічне використання фонологічних відмінностей), фоно­логія слова, фонологія синтагми.

Поняття і методи, опрацьовані на фонологічному матеріалі, згодом були застосовані пражцями для Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат дослідження інших рівнів мови. Так, наприклад, Якобсон застосував методику опозиційного аналізу в досліджен­ні граматичних категорій і обґрунтував положення про бінарність граматичних опозицій.

Функціональний підхід застосовувався пражцями до мови в цілому. Так виникла неувязка функцій мови і функціональних стилів. Найбільшу увагу празькі лінгвісти зосереджували на стилі художньої Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат літерату­ри. Результатом функціонального підходу до літера­турних мов стало виникнення особливої лінгвістичної дисципліни — історії літературних мов.

Помітним внеском Празької лінгвістичної школи в синтаксичну теорію є вчення Матезіуса про актуальне членування речення (див. тему «Синтаксичний рі­вень»). Матезіус висловлює думку про принципову від­мінність між формальним членуванням речення (виді Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат­лення підмета і присудка), яке показує його граматич­ну структуру, і поділом речення на тему і рему, який виявляє його «функціональну перспективу».

Серед оригінальних ідей пражців — теорія "мовних контактів і мовного союзу (об'єднання мов за подібніс­тю, що зумовлена контактуванням, взаємовпливами) Трубецького й типологічні ідеї Скалічки. Скалічка об­ґрунтував необхідність структурного Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат порівняння мов незалежно від їхніх генетичних зв'язків. Оглядаючи типологічні студії попередніх часів, він указує на їхню прямолінійність, огрубления. Наявність 1-го з типо­логічних явищ (флексії, аглютинації тощо) не виклю­чає наявності інших, однак вони можуть неоднаково комбінуватись у різних мовах, а це якраз і характери­зує відповідні мови Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат. Можна говорити про суто флектив­ний, суто аглютинативний тип і т. д. як про деякі ідеальні еталони, яким різною мірою відповідають конкретні мови. Скалічка вказав також на те, що мор­фологічна структура — не єдина база для типології. Він один із перших проводив зіставні дослідження фо­нологічних структур різних мов Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат.

Уявлення про наукові здобутки Празької школи не будуть повними, якщо не згадати вчення Карцевського про асиметрію мовного знака, викладеного у статті «Про асиметричний дуалізм мовного знака» (1929), основна ідея якого зводиться до того, що «знак і зна­чення не покривають один 1-го повністю. їх межі не збігаються в усіх Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат точках: один і той самий символ має декілька функцій, одне й те саме значення виражається декількома знаками. Будь-який символ є «омонімом» і « синонімом » одночасно ».

Отже, для вчених Празької лінгвістичної школи характерне очень широке розуміння об'єкта лінгвістики (цим празький структуралізм вигідно відрізняється від інших шкіл структуралізму). Вони не Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат відмовилися від вивчення семантики, історії мови, зовнішньолінгвістичної проблематики. Скалічка у стат­ті «Копенгагенський структуралізм і Празька школа» (1948) виділяє три проблеми мовознавства: «1) відно­шення мови до позамовної дійсності, тобто делему семасіологічну; 2) відношення мови до інших мов, тоб­то делему мовних відмінностей; 3) відношення мови до її частин, тобто делему Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат мовної структури».

Празька лінгвістична школа стала помітним яви­щем в історії мовознавства. її вплив на розвиток світо­вої науки про мову завжди був відчутним. Основні ідеї пражців не втратили своєї актуальності й нині. За зра­зком Празької лінгвістичної школи було створено лін­гвістичний осередок у Данії, який, щоправда, відійшов від дослідницького спрямування Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат й методики дослі­дження празьких структуралістів.


3. Копенгагенський структуралізм (глосематика)

Однією з найоригінальніших структуральних течій є копенгагенський структуралізм.

Копенгагенський (датський)_струкгуралізм, або глосематика (від грец. glossema, род. відм. glossematos«слово»), — лінгвістична те­чія структуралізму, яка мала на меті створення універсальної лінг­вістичної теорії; трактує мову як абстрактну структуру Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат й описує її суто формальними методами без звертання до її субстанцій (реа­льного змісту і звучання).

Тривалий час був найвпливовішим і найавторитет­нішим структуральним напрямом. Виник у 1931 р. внаслідок об'єднання датських мовознавців у лінгвіс­тичне товариство, так званий Копенгагенський осере­док. Засновником осередку був Луї Єльмслев (1899— 1965) — директор Інституту лінгвістики і Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат фонетики при філософському факультеті Копенгагенського уні­верситету. Крім Єльмслева, до осередку входили Вігго Брьондаль (1887—1942), Ганс Ульдалль (1907—1957), Кнут Тогебю (1918—1974), Ганс Сьоренсен (нар. 1911).

Теоретичними джерелами цього напряму було вчен­ня Соссюра і логістична теорія мови Уайтхеда, Рассела та Карнапа. Із теорії Соссюра копенгагенці запозичили ідею про розрізнення мови та мовлення, розуміння Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат мови як системи символів, положення про те, що мова — це форма, а не субстанція і в мові нема нічого, крім відмін­ностей (чиста структура відношень), а також про те, що мова виновата розглядатися в самій собі й для для себя. Нео­позитивізм (ідеї Уайтхеда, Рассела, Карнапа та Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат ін.) вплинув на розвиток структуралізму взагалі, однак по­слідовне вираження його принципи знайшли саме в гло­сематиці. Навіть Єльмслев визнав, що визначене ним по­няття структури як чистої форми і чистих відношень запозичене в Карнапа: «За Карнапом, кожне наукове твердження повинно бути твердженням про співвідно­шення, які не передбачають опису самих Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат елементів, що входять у співвідношення». Важливою передумовою створення загальної теорії мови як системи обчислень було те, що внаслідок розвитку математичної теорії ви­никло поняття арифметики як знакової системи, яка конс­труюється відповідно до певних формальних правил.

Програма копенгагенських структуралістів була ви­кладена Брьондалем у першому номері Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат журнальчику копен­гагенського осередку «Лінгвістичні праці» (1939). Метою лінгвістики, зазначається в праці, є створення загальної (логічної) граматики, в якій мова виновата роз­глядатися в панхронічному нюансі, тобто повинні до­сліджуватися загальнолюдські чинники, що діють на кожній стадії розвитку кожної окремої мови.

Свою лінгвістичну теорію копенгагенські структу­ралісти окрестили глосематикою для того, щоб акценту Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат­вати на принциповій відмінності їхньої теорії від тра­диційного мовознавства.

Творцем глосематики вважають Луї Єльмслева — создателя багатьох праць, у яких розвинуто ідеї цієї мово­знавчої течії. Найважливішими з их є «Мова і мовлен­ня» (1942), «Основи лінгвістичної теорії» (1943), «Метод структурного аналізу» (1950), «Пролегомени1 до теорії мови» (1943). Остання праця Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат найповніше розкриває глосематичну теорію. У ній ідеться не про якусь кон­кретну мову (датську, англійську, німецьку тощо), а про мову загалом як певну систему, тобто даються по­ложення, що повинні підходити до будь-якої мови незалежно від генеалогічної й типологічної класифіка­цій. Іншими словами, Єльмслев робить спробу створи­ти Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат загальну теорію мови.

Лінгвістика, на думку Єльмслева, має досліджувати мову не як механічне поєднання позамовних (фізич­них, фізіологічних, психологічних, логічних, соціологіч­них) явищ, а як самодостатнє ціле, структуру suigeneris(своєрідну). Водночас лінгвістична теорія виновата нех­тувати відхиленнями в мовленні і шукати «постійне, яке лежить в основі змін», те, що робить мову Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат мовою, якою б вона не була. Лінгвістична теорія має відповіда­ти трьом вимогам: несуперечливості, простоті й повно­ті (вичерпності).

Точні науки пішли значно вперед порівняно з соці­альними, бо мають справу тільки з відношеннями між речами, з функціями. Такий самий підхід повинен бути й щодо мови. Тому Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат метою глосематики є опрацювання такового способу опису мови («алгебри» мови), «який опе­рував би невизначеними єдностями» і став основою створення дедуктивної теорії мови.

Об'єктами дослідження є тексти. Необхідно створи­ти процедурний способ, за допомогою якого можна було б описати не тільки якісь конкретні датські тексти, а й усі тексти Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат, навіть уявні. «Користуючись інструментом лінгвістичної теорії, — зауважує Єльмслев, — ми може­мо вилучити з вибірки текстів припас знань, який знову можна використати на інших текстах. Ці знання сто­суються не тільки і не стільки процесів або текстів, із яких вони вилучені, а системи, або мови, на основі якої побудовані всі тексти Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат певної природи і з допомогою якої ми можемо побудувати нові тексти». Однак інду­ктивний аналіз даних проводиться лише на початково­му етапі, отдалі — вже дедуктивний.

Лінгвістична термінологія Єльмслева не має нічого спільного з традиційною лінгвістичною термінологією (немає таких термінів, як родовий, давальний і т. д. від­мінки, керування Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат, прилягання тощо; немає специфічних термінів для фонетики, морфології, синтаксису). Він уводить загальні, універсальні терміни, що ґрунтуються на відношеннях між мовними елементами, тому їх мо­жна застосувати і до фонем, і до морфем, і до слів, і до речень: 1) взаємозалежності, за яких один член передба­чає існування іншого і навпаки, називаються інтердепенденціями Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат (англ. interdependence «взаємозалежність»); 2) однобічні залежності, за яких один член пе­редбачає існування іншого, але не навпаки, називаються детермінаціями (англ. determination «визначення»); 3) вільніші залежності, в яких обидва члени є сумісни­ми, але жоден із их не передбачає існування іншого, називаються констеляціями (англ. constelation «сузі­р'я»). Елементи залежностей Єльмслев Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат називає об'єк­тами, а сам аналіз — діленням. Аналіз тексту полягає в поетапному членуванні. Об'єкт, що аналізується, — це клас, інші об'єкти, які встановлено наступним чле­нуванням, — сегменти класу, а об'єкти третього члену­вання — сегменти секторів. Класи у мовленні — лан­цюжки, а сегменти цих класів — частини Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат ланцюжків. Класи в системі — парадигми, а сегменти класів у сис­темі — члени парадигми. Таку функцию в цілому Єльм­слев називає дедукцією. Єльмслев, намагаючись пере­творити лінгвістику на точну науку, бере за базу методики досліджень способ дедукції, який притаман­ний математичним наукам. Індукція, яка не допускає формулювання загальних осознать, за його переконан Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат­ням, не може забезпечити несуперечливий і простий опис. Як образно висловився создатель «Пролегоменів», індукція «звичайно є ближчою до поезії, ніж до чистої науки».

Мета аналізу не просто у членуванні мови на все менші одиниці, а у встановленні взаємозалежностей між ними і в об'єднанні їх у класи Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат, що мають спільні функції. Єльмслев один із перших спробував система­тизувати наявні в мові функції, використовуючи понят­тя константи і змінної.

Він услід за Соссюром розглядає мову як знакову систему. Специфіка мови як знакової системи в тому, що в неї «можуть бути переведені всі інші семіотики». Усі знаки мови, кількість яких Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат необмежена, склада­ються з незнаків, тобто фонем, кількість яких обмеже­на. Такі незнаки вчений називає фігурами.

Аналіз символів Єльмслев проводить у плані вира­ження і плані змісту (це його терміни, які згодом поширилися в лінгвістиці). Однак зміст і виражен­ня вжиті ним не в традиційному значенні (не Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат як зна­чення і форма, субстанція і форма). І у плані змісту, і у плані вираження він виділяє субстанцію та форму. Субстанцією змісту є мовна інтерпретація відобра­женого в мозку людини зовнішнього світу, а формою змісту є спосіб упорядкування і комбінації ідей, тобто система моделей, яка представляє систему Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат значен-нєвостей (цінностей). Субстанція змісту є однією й тією самою для всіх мов, а форма змісту в кожній мові своя, власна і неповторна. Визначальною для Єльмслева є фор­ма. Мову потрібно вивчати як форму. Субстанція, куди входять, наприклад, фонетика й семантика, — нелінгвістичний предмет, вивчати який повинні інші спеціаль­ні (нелінгвістичні) науки Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат, такі, як фізика, психологія тощо. У статті «Метод структурного аналізу в лінгвіс­тиці» Єльмслев писав: «Будь-який звук може бути за­мінений іншим звуком або буквою, або умовленим си­гналом, система ж залишається тією самою».

Вивчення форми змісту Єльмслев називає плерематикою (грец. pleres «повний»), а відповідні одиниці — плеремами; вивчення Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат форми вираження називає кенематикою, а відповідні одиниці — кенемами (не фонемами). План вираження і план змісту мовних одиниць і уявлення датського вченого про предмет мовознавства (глосематики) можна зобразити такою схемою:

Для мовознавства, стверджує Єльмслев, надзвичайно важливо зафіксувати відношення між досліджувани­ми одиницями. Для цього потрібно мати «метод, який Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат дає змогу в певних умовах звести дві сутності до одні­єї» або «ототожнити дві сутності», тобто визначити ва­ріанти й інваріанти. Таким способом він вважає кому­тацію — операцію, що полягає в заміні 1-го елемен­та іншим. Якщо заміна якогось елемента 1-го плану іншим елементом того самого плану зумовлює зміну в протилежному Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат плані мови, то ці два елементи є само­стійними елементами системи, інваріантами. Якщо ж такої зміни немає, то це є варіанти 1-го інваріанта. Поняття інваріантів і варіантів дозволяє ототожнювати елементи, зводити їх до обмеженої кількості найпрості­ших елементів.

Усе наведене вище — тільки найголовніші ідеї глосе­матики. У Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат 40—60-ті роки це відгалуження структуралізму стало обширно відомим у всьому світі, однак його оцін­ка була неоднозначною — від різко плохої до пози­тивної. Наприклад, французький мовознавець А. Мартіне порівняв глосематику з «баштою зі слонової кості».

Позитивним у копенгагенському структуралізмі було прагнення опрацювати точний способ аналізу, який спирається на дані математичної логіки. Глосематики Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат розширили поняттєвий апарат мовознавства, запропону­вали цінні методологічні принципи. Науковці вважають, що глосематика може бути корисною для створення формальних універсальних мов (мов-посередників) для машинного перекладу і для створення типологічної кла­сифікації мов.

В історію науки глосематика ввійшла як спроба гра­нично абстрагованого від будь-якої Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат конкретики підхо­ду до мови. Будучи загальною дедуктивною теорією мови, вона стала однією з перших спроб поєднання лінгвістики з формальною логікою і тим вплинула на вдосконалення способів дослідження мови. Такі глосематичні терміни, як схема, комутація, детермінація, ко­реляція, реляція, план вираження, план змісту, конкрет­ні типи функцій та ін., увійшли Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат в лінгвістику.

Недоліком глосематики є значне звуження і збіднен­ня об'єкта дослідження, відірваність мови від людини, суспільства, культури, історії, а також перебільшення ро­лі відношень за рахунок елементів, що співвідносяться.

На основі глосематики не можна досліджувати реа­льні мови і не можна зводити мовознавство до побу­дови схем, як Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат це роблять глосематики. Як зауважує В. М. Алпатов, «колись впливова глосематика нині ста­ла історією» [Алпатов 1998: 176].


Використана література

Алпатов В. М. История лингвистических учений. — М., 1998. — С 167—209, 309—323.

Березин Ф. М. История лингвистических учений. — М., 1984. — С 189—251.

Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних учень. — К., 1980. — С 131—154.

Кондратов Н. А. История Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат лингвистических учений. — М., 1979. — С 117—162.

Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание. — М., 1979. — С. 308—344.

Кодухов В. И. Общее языкознание. — М., 1974. — С. 78—96.

Звегинцев В. А. История языкознания XIX—XX веков в очерках и из­влечениях. — М., 1960. — Ч. 2.

Апресян Ю. Д. Идеи и способы современной структурной лингвисти­ки. — М., 1966.

Засорина Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат Л. Н. Введение в структурную лингвистику. — М., 1974. — С. 5—45, 82—157.

Мельничук А. С. Глоссематика // Философские базы забугорных направлений в языкознании. — М., 1977.

Хауген Э. Направления в современном языкознании // Новое в лин­гвистике. — М., 1960. — Вып. 1.

Трансформационно-генеративная грамматика в свете современной научной критики. — М., 1980.

Звегинцев В. А. Вступление //Хомский Н. Нюансы теории синтакси­са. — М Структуралізм як історичний напрям мовознавства - реферат., 1972.


strukturnie-osobennosti-kursa-inostrannij-yazik-dlya-studentov-tehnicheskih-specialnostej.html
strukturnie-parametri-formirovaniya-u-studentov-kompleksa-obshekulturnih-i-professionalnih-kompetencij.html
strukturnie-pokazateli-turpotoka.html